Станислав Овчаренко
Див. відео: "Україна на межі некерованого хаосу з намаганням ним керувати «зверху»"
http://svetiteni.com.ua/ukraina-na-mezhi-nekerovanogo-khaosu-z-namagannyam-nim-keruvati-«zverkhu»
Відбулася бесіда між Олександром Донієм та Сергієм Дацюком.
Нижче - моя рефлексія на це:
Все добре. Шкода, що Дацюк не зробив наголос на наслідках Люблінської унії 1569 року, коли Україна втрачала свою аристократичну верству через поглинання її Польщею. Річчю Посполитою. А потім - Російська імперія поглинала наших пасіонаріїв, еліту через долучення до російського дворянства. В Україні розвинутими були ,ЛИШЕ козацтво та селянство. Козацтво розвинулося через недорозвиток, слабкість аристократії - тому вихідці з селянства ставали воїнами, що тоді було функцією феодалів.
В Україні козацтво мало зарактер піратського табору за способом життя. Запорозька Січ так і не вибудувала не тільки державу - але і не вибудувала укріплене МІСТО - через що загальмувався культурний розвиток - адже висока культура - це надбання міста, а не села.
Потім - це виявилося в тому, що під час громадянської війни кожне село мало свій партизанський загін, але не було консолідолваної національної армії.
Тепер - ми бачимо небажання громадських активістів вчитися державотворенню, взагалі розумінню того - що таке взагалі держава - та "з чим її їдять". Дацюк - молодець, але я не згоден, що Україна має розпастися - криза олігархічного режиму НЕ Є загрозою України - а є переддень її нового етапу розвитку.
Але для цього потрібна спонтанна зміна культурно-історичного коду НАШОЇ цивілізації. За незрілість Україна ще неодноразово буде платити кров'ю та трагедіями від впертого небажання бути передбачливими та просто розумними. Якщо немає питання до майбутнього - то ми спостерігаємо байдужість до власного минулого. Надзвичайна байдужість буде покарана надзвичайною біллю від історичних парадоксів - і будуть ще кричати "хто ж знав!". Але ця біль - від попереднього "мені це нецікаво!!!"
Комментарии
Оставить комментарий