Усі забули, що ПЕРЕД нападом на СРСР населення налаштовували не на захист батьківщини, а на на світову революцію, на похід на Захід. Перечитайте радянські твори - там не про захист країни. З початком війни різко змінилася морально-психологічна атмосфера - і люди були дезорієнтовані - бо ідеологічна війна втратила сенс.

Але ясно одне: сталінське оточення більше воювало не так із зовнішнім ворогом, як з внутрішнім - з власним народом. У цих умовах кожного командира та бійця чекала куля і з фронту і з тилу. 
З фронту - можлива, з тилу - обов'язкова!

В цих умовах власна армія воювати успішно НЕ МОЖЕ.

Зараз у нас в Україні - ТЕ САМЕ: ворог - з фронту, з яним торгують, з тилу - матіоси та грицаки - які чекають бійців з тилу. Різниця ще в тому - що російська армія деморалізована не менше. Олігархи з обох боків страчуть у війні своїх громадян - щоб зберегти свою владу, безкінечно продовжуючи війну.

І в Україні і в Росії - споріднені політичні режими кримінальних олігархів - які не були повалені ні в 1991, ні в 2004, ні в 2014 роках. 
Лише цілі олігархії - інші: не світове панування, а віїзд за кордон, прихопивши національні багатства.

Для цього - шалено "економлять" на соціальеній складовій та підгодовують карателів з числа фейкових "патріотів". Їм і квартири, і платня, і "презумція правоти" .

Наша війна ще не закінчилася НАШОЮ перемогою. 
І не закінчиться - поки не визначимося - хто наші друзі, а хто - вороги. До цього говорити немає про що.