Брифінг Наталії Королевської – керівника Комітету з промислової та регуляторної політики 1 липня 2009 року.
Передусім цікавило: за цей рік - з 16 травня 2008 року по 16 травня 2009 року
– як саме членство України у СОТ вплинуло на стан української економіки, та
- як членство в СОТ – допомогло чи заважало подоланню наслідків світової економічної кризи?
- які внутрішні проблеми української економіки висвітлилися за цей рік, та
- які заходи можуть бути корисними чи шкідливими саме через приєднання до СОТ та боротьбу з наслідками світової економічної кризи?
Після брифінгу відбувся також круглий стіл разом зі спеціалістами з різних бізнесових та державних структур.
Виявляється – що за цей рік інші країни – члени СОТ – намагалися агресивно заходити на наш внутрішній ринок – але наша країна просувалася на зовнішні ринки більш повільно.
На заваді – наша власна регуляторна політика нашого імпорту та експорту. У цій сфері, виявляється, ми гірші не тільки за Сінгапур чи США – але й за Киргизію, Білорусію чи навіть Росію. На пострадянському просторі гірше нас тільки Таджикистан. Україна – на 145-му місці за умовами ведення бізнесу.
Виявляється, що проблеми сертифікації продукції та послуг не так стимулюють виробництво, як його гальмують, обмежують.
Адже технічне регулювання у інших країнах:
- базис для міжнародної торгівлі
- стандарти – засіб технологічного розвитку
- держава вимагає і контролює лише безпеку
- та сприяє інноваціям.
В той час як в Україні:
- є бар’єром для імпорту та експорту
- дискримінує вітчизняного виробника
- обмежує інновації та
- спричиняє зайці витрати на контроль дизайну/рецептури замість контролю безпеки.
Аналіз системи контролю та сертифікації виявив суто „український винахід” – дискримінацію вітчизняного виробника.
Що таке жорсткі вимоги держави до вітчизняних підприємств:
- більшість стандартів – радянські ГОСТи
- стандарти – обов’язкові лише для вітчизняного виробника
- використовувати сучасні міжнародні стандарти заборонено
- 66 днів на підготовку документів та реєстрацію ТУ.
Жорсткий контроль пригнічує конкурентоспроможність:
- Держспоживстандарт – один з найбільш активних контролюючих органів – в 2008 році перевірив кожне п’яте підприємство
- 15% підприємств перевірялися частіше трьох разів на рік
- Для 40% підприємств перевірка тривала понад два дні.
Із 16 тис. чинних стандартів – 10 тис. старі радянські стандарти.
За цей рік приналежності до країн СОТ Україна збільшила експорт на 37%, імпорт – на 35%. За останні дні був прийнятий закон щодо державно-приватного співробітництва – а також закон про спрощення процедури перевірок. Адже самих інстанцій, які перевіряють більше ніж 80.
Передусім, як зазначила пані Наталія Королівська, виявилася велика проблема щодо перевірки стандартів – технічних умов.
Але принципова різниця між перевіркою на Заході та в Україні – те, що там переважає ринковий контроль за якістю продукції – у нас існує контроль перед самим процесом виробництва. Цебто – передринковий контроль за рецептурою чи дизайном самої продукції – що дуже стримує інноваційні заходи у системі самого виробництва товарів та послуг.
Надмірно розвинута система сертифікації продукції – та обтяжлива процедура переоформлення самих технічних умов при їх зміні.
Як бачимо – це „надбання” радянської епохи.
Як результат – Україна не може похвалитися різноманітністю видів експортної продукції – та їх якістю на рівні європейських стандартів.
Але дещо є. Зараз Україна експортує продукції харчопереробної промисловості та виробництва металу.
Вступ до СОТ, проте, був дуже плідним: припинилися демпінгові процеси проти української продукції – Україна позбулася обмежуючих квот на експорт своєї продукції. Україні вдалося освоїти нові ринки, зокрема в Африці. Україна вже може на рівних домовлятися зі членами цієї організації – яка виявилася досить вигідною для її членів – досі ні одна країна ще не вийшла з складу групи – країн СОТ.
На запитання нашого автора Нелі Овчаренко „Як членство в СОТ сприяло подоланню наслідків світової економічної кризи” – пані Наталія Королівська відповіла, що треба наполегливо вчитися використовувати інструменти СОТ для агресивного охоплення зовнішніх ринків та утримання власного внутрішнього. Щодо слів про „диверсифікацію виробництва” – Наталія Королевська зауважила, що прийняті закони щодо регулювання та контролю за якістю продукції та послуг мають сприяти інноваційній політиці українського уряду.
Уряд прийняв рішення щодо спрощення перевірок підприємців з метою створення для них сприятливих умов для розвитку. Адже факт, що внутрішній ринок не заповнений, скорочення імпорту не призвело до негайного заміщення продукцією вітчизняного виробництва. Можна сказати, що конкуренція не є ще таким регулятором як кількості, так і якості продукції українських підприємств.
Щодо імпорту м’яса – у нас нема ще такого достатнього виробництва цієї продукції – тому попит не задовольняється. Це змусило зробити закупівлю цієї групи товарів. Треба також визнати – що у нас ще нема такої глибини переробки, як у європейських країнах. Це також частково стосується соняшникової олії.
Під час круглого столу Королевська зробила наголос, що норми та правила сертифікації мають бути – за європейськими правилами – добровільними. Держава повинна лише контролювати якість продукції та послуг з точки зору безпеки для людини. І тільки.
Більше того, саме вироблення цих норм повинні контролювати також представники бізнесових та споживчих кіл. Між іншим – на виконання цього побажання саме нею був ініційований цей круглий стіл для вироблення загальних засад для створення
- сприятливих бізнесових умов та
- безпеки для споживачів, а також
- умов для технологічних інновацій.