Читаючи поправки Сергія Міщенка до Закону про корупцію:
Взагалі, заможні розвинуті країни відрізняються передусім саме рівнем корупції у державній владі.
Отже – якщо в Україні майже не буде корупції – країна буде заможною та гуманітарно розвинутою. Якщо ні, корупція залишиться на сучасному рівні – нічого не вийде. Так і залишимося бідними. Не впораємося з корупцією – знову пірнемо у прірву державної Руїни.
Ось така дилема.
Але усю цю „лірику” треба осягнути та впровадити саме у юридичній одежині та у термінах суворої науки. Отже, наші народні депутати - спромоглися на спробу описати таке явище як корупція – та так, щоб не було (в ідеалі) подвійних трактувань термінів та понять. Адже від не там проставленої коми дуже залежать наші людські долі.
Адже загальновідомий російський жартівливий вислів „казнить нельзя помиловать” нагадує саме про це.
Отже, корупція взагалі – це зловживання посадової особи своїм становищем. Звернімо увагу – не лише державною, але й працюючою у приватному секторі або у змішаному – де частка держави – більш ніж 50%.
З часів радянської влади – це принципово нове явище. Отже з виникненням приватного сектору та більш тісних міжнародних зв’язків – до „пулу” потенційних корупціонерів належать службові особи приватного сектору та співробітники іноземних представництв та підприємств.
Зрозуміло – що питома вага від корупційних дій біль відчутна саме у державному секторі зайнятості – начебто і відповідальність за злочини повинна бути більш суворішою.
Але у такому разі порушується рівність відповідальності за таку саму провину. Отже – суперечка йде саме за точність формулювань – але прицому видно боротьбу між міркуваннями рівності відповідальності – та юридичної доцільності.
Другою проблемою є точність формулювань – щоб не було подвійного чи навіть багатоманітного трактування. Право, як кожна наука, прагне бути точною. Ось, наприклад, посадову особу вже не можна по-радянському спрощено – лише як державну посадову особу – але й у приватному секторі – а також на службі і іноземній установі хоча й у власній державі.
Загалом цей законопроект Олександра Рябеки с поправками Сергія Міщенка складає враження такого, що він
- намагається детальніше визначити саме посадові злочини службової особи
- чіткіше відокремити від інших видів скоєних злочинів та
- посилити відповідальність за корупційні провини.
Усюди у грошовому вимірі вказуються суми – у кількості неоподаткованих мінімумів – тобто треба весь час множити вказану суму цих мінімумів на 17 грн. – яка і є та неоподаткована сума грошей
Наприклад: якщо мова йде про 750 неоподаткованих мінімумів – треба розуміти: 17 х 750 = 12750 грн. - і т.д.
Але спочатку треба знати – які саме злочини відносять до корупційних:
Це:
- зловживання своїм службовим становищем
- перевищення влади або службових повноважень
- службове підроблення
- службова недбалість
- одержання хабара
- давання хабара
- провокація хабара
Самі злочини поділяються за наслідками на істотні та на тяжкі - відповідно і покарання за тяжкі за наслідками посилюється.
Що впадає у вічі: покарання призначається у вигляді штрафу (вони дуже суттєво посилилися за новим законопроектом) та/або шляхом позбавлення волі – теж по наростаючій.
Крім того – після покарання таке покарання не припиняється – може бути визначена заборона займатися певними видами діяльності – як особи, які не мають довіру від суспільства.
Громадяни повинні знати саму ідеологію визначення та боротьби з корупцією – адже покарання може торкнутися не лише того, хто отримує, наприклад хабара – але й того, хто дає.
У Кримінальному Кодексі України були та є статті, присвячені такому тяжкому соціальному захворюванню, як корупція – але після прийняття нового законопроекту цей розділ має бути більш розгорнутим та цілеспрямованим. Шкода – але декілька слушних поправок, наприклад Сергія Міщенка чи Григорія Омельченка – не були прийняті під час пленарного засідання.
Треба громадянам вказати – які саме санкції можуть застосувати як покарання. Це:
1. Штраф
2. Заборона займатися певним видом діяльності
3. конфіскація майна та
4 ліквідація юридичної особи
Це – не рахуючи тюремне ув’язнення.
Я тому так докладно це викладаю, що багато наших громадян не мають основних знань щодо прав і взагалі законів розвитку, буття суспільства.
Щоб мати уявлення про більш жорсткі покарання за корупційні дії - наведемо колишні покарання згідно Кримінальному кодексові України:
За зловживання службовим становищем –
Виправні роботи – до 2-х років або арешт - до шести місяців з обмеженням в правах – до трьох років. Якщо є обтяжуючи обставини (щодо працівника правоохоронних органів) – від п’яти до десяти років з конфіскацією майна. Якщо – з тяжкими наслідками – але не працівник правоохоронних органів – позбавлення волі від 3 до 6 років.
У новому варіанті закону щодо службових зловживань – посилена штрафна складова:
Такі зловживання караються:
штрафом від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається штрафом від чотирьохсот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Щодо хабара – вимушений цитувати цілу статтю 365 у старому варіанті:

„1. Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -
карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3. Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Хабарем у великому розмірі вважається такий, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому - такий, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України “Про державну службу” ( 3723-12 ) віднесені до третьої,четвертої, п’ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в частині першій статті 9 Закону України “Про державну службу”, та особи, посади яких згідно із статтею 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорій.
3. Повторним у статтях 368 і 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями.
4. Вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Стаття 369. Давання хабара
1. Давання хабара -
карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Давання хабара, вчинене повторно, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
3. Особа, яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.
Стаття 370. Провокація хабара
1. Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років”
У новому варіанті щодо пропозиції та давання хабара:
“Стаття 369. Пропозиція або давання хабара
1. Пропозиція хабара -
карається штрафом від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Давання хабара -
карається штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Давання хабара, вчинене повторно, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. та з конфіскацією майна або без такої.
4. Давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
5. Давання хабара службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.
Такі основні дані щодо предмету розмови наводяться задля того, щоб зрозуміти – де саме проходить межа між точками зору опонентів щодо закону про корупцію.
Але про це – у наступній статті.