Станіслав Овчаренко
1. Вже скоро, 19 травня під стінами Верховної Ради відбудеться всеукраїнська акція «Вперед». Саме цьому була присвячена 1Х Асамблея ГО малого та середнього бізнесу, що відбулася 16 травня цього року в місті Вінниця. Розпочалося засідання – о 12.00, завершилося навіть трохи раніше, ніж планувалося – не в 17.00, а в 16.20. Але без перерви.
Звичайно, було досить питань поточного порядку – але в центрі уваги було саме проведення всеукраїнської акції «Вперед». Отже, від Вінниці (керівник – Ірина Касьян) керівництво перейшло до Лідії Кривенко, яка керує справами Асамблеї в м. Запоріжжі і де буде наступне засідання Асамблеї. Але керівництво з міста Запоріжжя відповідає також і за безпосереднє керівництво усією всеукраїнською акцією «Вперед» разом з київською організацією Асамблеї – зокрема з Панаєтовим.
Підприємці та інші активні громадяни повинні знати – що саме робить Асамблея, яка виявила себе досить стійкою та послідовною у діях та намірах.
Звичайно, Ірина Касьян спочатку відзвітувалася за період з лютого по квітень 2011 року.
Потім – виступив Жовніренко щодо етичного кодексу Асамблеї, зокрема
а) участі у спільному русі та
б) правильності витрачання коштів на організаційну діяльність.
У зв’язку з передачею керівництва Асамблеєю – відбулися деякі зміни у складі Координаційної Ради. Ірина Касьян виступала по цьому питанню та про поточну роботу Асамблеї. На цьому засіданні розглядався також Ультиматум владі, який був прийнятий під час проведення Автомайдану – тобто автоколон, які йшли від Львова та Луганська на Київ.
Тому, що влада не відреагувала на ультиматум, вирішено продовжити тиск на владу – вже в межах акції «Вперед!», яка розпочнеться з 19 травня цього року.
Потім виступив Станіслав Овчаренко (тобто – я) – по питанням інформаційного забезпечення та політичної складової підприємницького руху та акції «Вперед!».
Щодо формування мережі «Вільного простору» (загонів самооборони, у тому числі юридичної та інформаційної) – виступив Олександр Супрунюк.
По питаннях співпраці з партнерами по боротьбі виступив Андрій Панаєтов.
2. Щоб нагадати – чим саме займається Асамблея ГО малого та середнього бізнесу, та взагалі повинен займатися підприємницький рух щоб не дати знищити громадянське суспільство – нагадаємо перелік проблем та завдань.
Поточна стратегія Асамблеї ГО малого та середнього бізнесу:
1)Громадський контроль
- утворити регіональні бюро громадських експертиз;
- скласти реєстри неправомірних рішень органів влади;
- запровадити систему громадських слухань по кожному проекту рішень органів влади
2) Формування сприятливого підприємницького середовища
- законотворча діяльність;
- забезпечення виконання законодавства про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності;
- забезпечення виконання законодавства про державну підтримку малого підприємництва, запобігання будь-яким проявам порушення законних прав суб’єктів господарювання;
- пропагування ідей та технології електронного урядування.
3) Формування громадянського суспільства
- розбудова громадського руху «Вільний простір»;
- створення мережі колективного самозахисту;
- заходи громадського впливу;
- інформаційно-освітні програми;
- розвиток технології народного віче.
3. Як і на минулому, львівському засіданні, оцінювали висновки роботи Координаційної Ради на чолі Ірини Касьян. У цей період вмістився Автомайдан та деякі успішні акції по захисту від сваволі влади. До речі – поздоровили Ігоря Запрудського з днем народження та успіхом у протистоянні з владою. Адже його випадок – приклад того, що владі можна чинити опір на своєму робочому місці.
Далі – дуже важливо: малі та середні підприємці можуть успішно боротися з Пенсійним фондом, який намагається силовим методом стягувати соціальні внески. Проте – Пенсійний фонд не має права долучати виконавчу службу – бо сам є виконавчим органом. Якщо зробити запит на ім’я Пенсійного фонду – а той не відповів – рішення на користь підприємця. (У триденний термін). Якщо звертаються у вищий орган фонду – за більший термін (20 днів) мовчання – знову рішення автоматично вирішується на користь підприємців.
Взагалі – у Асамблеї добра юридична служба: тут провідну роль відіграють Томасевич та Білоцерківська.
Ці питання, начебто суто «профспілкові» – дуже важливі, бо допомагають утримати, зберегти приватну власність підприємця і без якої в Україні не буде НІЧОГО.
Ці проблеми самозахисту, як згадувалося, торкався Олександр Супрунюк, який курує питання по «Вільному Простору».
Окремо торкнулися питання того, як саме чинити опір владі – але таким чином, щоб найменше зашкодити собі. Адже під час акцій ресурс підприємців – тане, а влади – росте. Саме тому пропозиція оголосити страйк підприємців був відкинутий: владі тільки і потрібно, щоб підприємства позакривалися, вивільнюючи місце для монополізованих супермаркетів та близьких до влади посередників.
4. Щодо політичної та інформаційної складової акції «Вперед!» виступив я сам – через те, що наша узурпаторська влада всіляко намагається розколоти наші лави по будь-яких ознаках – національних, ідеологічних, майнових та інших.
Але спочатку – нагадав, що влада готувала рейдерське захоплення торгових павільйонів біля станції метро «Лісова» в Києві.
З другого боку – акція «Вперед!» – не може перемогти лише як підприємницький захід – треба максимально широко залучати громадськість – особливо освічену інтелігенцію та робітничі профспілки (якщо вони є). Без політичної та інформаційної складової нашої роботи це неможливо.
Отже – я наголосив у цьому випадку як позитивне, що 5-й ТБ канал та ТБі анонсували акцію «Вперед!». На 5-му каналі було записано інтерв’ю з Наталією Королевською, яка взагалі відіграє вирішальну роль у керівництві акцією «Вперед!». Гласність, як відомо – це те, чого влада та окремі чиновники бояться – бо залишаться «крайніми»…
Ми ще не маємо сили вплинути на владу простим прямим тиском – але й влада не може діяти розгорнуто силовими методами.
Ось таке двоїсте політичне становище в Україні. Одні ще не можуть, інші – вже не можуть.
Проте на тлі розчарувань щодо «пасивності» до «Дня гніву» та шкідливості львівських подій – я намагався підкреслити, що:
- події 9 травня у Львові переоцінюються як владою, так і опозицією. Розумна Ганна Герман здогадалася, що провокація провалилася – тут дуже стирчать вуха влади з намаганням розколоти Україну по лінії «Схід – Захід». І ми можемо поздоровити себе, що це не вдалося. Усі представники з регіонів України, як і раніше, відчувають єдність інтересів перед лицем влади, яка хоче знищити середній клас
- щодо пасивності людей під час Дня гніву в Києві. У цьому випадку недоліки організації окремої організації дехто помилково відніс на рахунок громадськості взагалі. Данилюк не хотів, щоб цією акцією опікувався хтось інший крім них самих. Народні депутати від БЮТ та НУНС (не тушки!) прикривали собою цю акцію. Але не намагалися щось там очолити.
Не хочуть – хай як хочуть.
Але соціологічні дослідження та просте спостереження говорить, що організація часто відстає від настроїв людей. Розбрат у лавах опозиції працює лише на згуртовану владу навколо Януковича.
Між тим – влада зараз не так вдається до прямих політичних репресій, як намагається вибити економічну основу з-під ніг опозиції – розорюючи підприємців. Як це зробили в Росії та Білорусії. Адже підприємницького руху немає ні в Росії, ні в Білорусії, ні в Казахстані. А у нас є.
5. Потім виступив координатор від Києва Андрій Панаєтов – що курував питання про співпрацю з іншими громадськими організаціями, включаючи політичні партії. На його думку потрібно дистанціюватися від усіх політичних партій – і рух мусить бути принципово надпартійним. Він згадав, шо не можна було під час виборів довіряти ні Януковичу, ні Юлі.
Тут були різні думки – але нас об’єднувало намагання зберегти єдність як територіальну, так і ідеологічну. Щоб не трапилося розколу організаційного. Таку «розкіш» собі дозволити ніяк не можна. Треба бути зрозумілим для тих верств громадськості – які не є підприємцями, але мають з нами загальну мету – повернення до демократії як запоруку стабільного розвитку економіки та взагалі країни.
6. Наостанок за змістом – усі погодилися, що не може ніяких приводів не приїхати в Київ. Адже усі ми знаємо, що влада усіма засобами чинитиме спротив тому, щоб люди приїхали до Києва.
Будуть заважати всіляко – і ми це знаємо заздалегідь.
Отже – як добиратися – це проблема, яку повинен вирішити кожен сам. Адже, якщо не приїдемо та не переможемо – відсидітися вдома не вдасться. Метро «Лісова» – не останнє місце, де влада намагатиметься розорити самодостатніх людей. Усім зрозуміло, що перешкоджатимуть – не пускатимуть автобуси, маршрутки, навіть приватні авто будуть зупиняти – усе будуть робити, щоб перешкодити.
Ми ж не комуністи і не «Русское единство»…
Так що способи дістатися Києва будуть різноманітні.
Ми повинні врахувати недоліки в організації «Дня гніву» та не повторити їх.
Ми повинні мати успіх – бо народу нема іншого виходу.