Екс-співкамерниця Юлії Тимошенко розповіла про тиск тюремників (ДОКУМЕНТ). Передмова "SiT"

Від редакції Svetiteni:

Загибель десятків мільйонів людей в колишньому Радянському Союзі залишилась непокараною. САМЕ ТОМУ відбулася тотальна деморалізація народів колишнього СРСР, зокрема України та Росії. Не випадково ізраїльтяни по усьому світові ганялися за нацистським злочинцями і нічого не прощали "за давністю років". Тому Ізраїль - морально здорове суспільство, а російське - надзвичайно, навіть смертельно хворе. Бо там зло - "прибуткове".

Кати померли у власних ліжках.

В Україні був Майдан - перший поштовх до морально-психологічного одужання. Але "карнавальність" Майдану виявилася згубною. Природу не обдуриш - Україна муситьь пройти героїчний шлях визволення від кримінальної диктатури. Юлія Тимошенко - природний, справжній керівник української революції.

Байдужість українського суспільства до її долі може привести Україну до стану кримінальної "малини" для декілька родин.

Де будуть цілком зруйновані

- армія

- соціальна сфера (медицина + освіта + пенсійне забезпечення, комунальне господарство)

- економіка незалежних вільних підприємців

- взагалі технологічно складне виробництво, де потрібні наукові знання.

Якщо вони смертельно бояться Юлії Тимошенко - очевидно:

- виборів вже не буде

- Майдан зразка 2004 року вже неможливий

Спостерігачі від опозиції повинні бути захищені групами самооборони, які ВАЖЛИВІШІ за самих спостерігачів. Після виборів в усякому випадку ми країну не впізнаємо.

Вона або переможе, або загине як держава.

Нижче - текст з сайту "Батьківщини":

Станіслав Овчаренко         

 

Екс-співкамерниця Юлії Тимошенко Юлія Абаплова ще у березні 2012 року написала заяву на ім’я керівництва Качанівської колонії про загрозу життю Юлії Тимошенко. 

 

Про це сьогодні на прес-конференції заявив захисник Сергій Власенко.

 

Він продемонстрував журналістам відповідну заяву Абаплової, написану нею власноруч після побиття Юлії Тимошенко тюремниками, в якій вона зазначає, що пише документ з метою убезпечити себе та Юлію Тимошенко.

 

У листі Абаплова пише, що керівництво Качанівської колонії постійно цікавилось у неї інформацією про те, що їсть Юлія Тимошенко, чи займається вона спортом, хто їй пише, хто має приїхати, чи займається вона партійною роботою.

 

У заяві також зазначається, що вся інформація збиралась під час прогулянки у колонії.

 

«Мені сказали, що я маю зустрітися з журналістами, щоб розказати їм яка Тимошенко погана, що вона живе в ідеальних умовах, що для неї все роблять… Але ж я знаю, що це не так», - зауважує Юлія Абаплова.

 

Співкамерниця лідера опозиції також зазначає, що якщо спочатку керівництво Качанівської колонії намагалося по максимуму зіпсувати життя Тимошенко, то вже потім вони почали робити все для того, щоб вона не вийшла живою з в’язниці.

 

Сергій Власенко повідомив, що документ отримав особисто від Абаплової: «Документ написаний Абапловою власноруч, і на кожній сторінці стоїть її підпис».

 

За словами Власенка, з моменту інциденту з побиттям Тимошенко на Абаплову почав чинитися шалений тиск, щоб вона взяла на себе вину за побиття Тимошенко.

 

«Після її відмови давати неправдиві свідчення Абаплову ізолювали у межах колонії, до неї не допускали ні родичів, ні захисників; протягом п’яти місяців її психологічно обробляли, тримаючи у карцері», - наголосив захисник.

 

При цьому Власенко зауважив, що пенітенціарна служба продовжує розповсюджувати змонтовані відеоінтерв’ю Абаплової. 

 

У зв’язку з цим, а також коментуючи заяви пенітенціарної служби про те, що кожен ув’язнений може поспілкуватися зі ЗМІ за умови, якщо є заява самого ув’язненого та бажання певного ЗМІ, Власенко запропонував журналістам написати заяви на проведення інтерв’ю з Юлією Абапловою.

 

Окрім того, Сергій Власенко передав прохання Юлії Тимошенко до журналістів написати заяви на проведення інтерв’ю з нею.

 

За його словами, вчора Тимошенко передала керівництву колонії заяву про готовність дати інтерв’ю, згідно з відповідними заявками телеканалів, інтернет-виданнь та зарубіжних журналістів.

 

Нижче наводимо витримки із заяви Юлії Абаплової. Повний текст не публікується, оскільки це може нанести шкоду людям, які там згадуються.

 

- Данный документ составлен мной, Абапловой Юлией Константиновной, 27.12.1975 года рождений, с целью обезопасить себя и свою сокамерницу Тимошенко Юлию Владимировну. Документ написан 25.03.2012 мной собственноручно.

В последнее время начинается активный процесс дискредитации Юлии Тимошенко. Все это время, пока я находилась в камере с Юлией Владимировной, я общалась с начальником оперативного отдела Качановской исправительной колонии №54 Щербак Владимиром Викторовичем, который в свою очередь передавал эту информацию своему начальнику в г.Киев. Начальника зовут Игорь Сергеевич, фамилия мне неизвестна. Их интересовала вся информация, касающаяся Юлии Владимировны: что она ест, занимается ли спортом, кто ей пишет, кто к ней должен приехать, ее партийная работа и т.д. Т.к. я изначально предупредила Юлию Владимировну…

(…)

24.03.2012 г. Меня, как обычно, вывели якобы на прогулку, меня встретил Щербак В.В. В спортивном зале, где обычно я «докладываю» ситуацию, присутствовал также Игорь Сергеевич. Они мне сказали, что надо будет встретиться с журналистами.

(…)

Я должна рассказать журналистам, какая Тимошенко Ю.В. плохая, что она живет в идеальных условиях, что для нее все делают, а она всех использует. Но я-то знаю, что это не так. И я ничего не могу сделать, чтобы защитить ее.

(…)

Если изначально цель была по максимуму испортить жизнь Тимошенко Ю.В., то в последнее время это сводится к тому, что она не должна живой выйти из колонии. Они издеваются над ней как хотят, когда она хотела позвонить маме и попросила, чтобы ее отвезли к телефонам – ей они сказали, что не имеют права это делать. А в разговорах между собой, говорят, что начальство сверху им сказало, чтобы Тимошенко никто не помогал, пусть ползет в дежурную, где стоят телефоны.

(…)

Я живу с Юлией Владимировной уже 3 месяца. За это время она слова грубого никому не сказала, всегда меня поддерживала. Она – настоящая, понимаете?

(…)

Эти люди не останавливаются ни перед чем. Я боюсь за себя, но еще больше я боюсь за нее, потому что вижу и слышу, что здесь творится. Они не дают ей встречаться с журналистами, не пускают к ней ее защитников, не пускают ее дочь, специально для того, чтобы заставить ее сломаться.

(…)

В колонии все работают по указу сверху. Что им говорят, то и делают. Уже два раза была ситуация с лекарствами, которые ей дали. Первый раз она почти 2 часа была без сознания, я ее еле в чувство привела, второй раз после приема какого-то препарата она отекла так, что лица не было видно, сплошное месиво, пошла какая-то сыпь, а когда мы пытались вызвать ее лечащего врача, врач появился только на вторые сутки, когда она просто перестала принимать лекарства и отечность стала спадать. Они постоянно перевирают ее слова, рассказывают по телевизору, что она не хочет исполнять рекомендации немецких врачей. Это все вранье.

(…)

Им нужно, чтобы она вообще перестала ходить. У нее усиливаются боли. Я каждую ночь мажу ей спину мазью, но она ведь никак не помогает. Я же вижу, что она поднимается с болью, хотя и старается мне этого не показывать.

(…)

Ее просто убьют здесь, я знаю это, я вижу и слышу. Чем ближе время в Европейскому суду, тем больше они начинают дергаться. Они уже не думают о последствиях, у них панический страх, что она выйдет. Я уже нормально думать ни о чем не могу, постоянных страх, чувствуешь себя как загнанный зверь. Когда-то я сказала оперативнику о том, что хорошо, что Юлия Владимировна скоро пойдет домой, а он мне сказал, что даже если Европейский суд решит ее выпустить, против нее новое дело откроют и она все равно будет сидеть, никто ее на свободу не выпустит.

(…)

никаких доказательств. Это уже начинаются прямые угрозы, что будет дальше – об этом я боюсь даже думать. Я надеюсь, что то, что я знаю поможет спасти Юлию Владимировну. К сожалению, больше я ничего не могу для нее сделать.