С.О. Провокатори та інфантіли в час «мовного питання»

Станіслав Овчаренко

1.  Україна – в стадії системної ентропії – тобто поступового розпаду владного режиму.

На тлі цього суто об’єктивного явища відбувається прискорений відбір керівництва руху опору та взагалі верхівки майбутньої української демократичної держави. Цей процес не є заслугою якоїсь видатної особи, за виключенням тієї ж Юлії Тимошенко.

 

Але вона зараз виключена з безпосереднього політичного процесу з ласки правлячого режиму Януковича. Замість того, щоб ізолювати її – влада Януковича перетворила її в символ безкомпромісної боротьби з пострадянським тоталітарним  режимом Януковича.

 

Ми не раз писали про те, що мусимо дякувати Віктора Януковича за те, що своєю сліпотою та звичайною глупотою вірно розставив акценти – «хто є опозиціонером – а хто сучим сином» - якщо перефразувати не шанованого мною одного поета від влади.

Якого, до речі, справедливо забули. Ми теж його не згадаємо, не заслужив.

 

Як би там не було – складається враження, що з деякого моменту Віктор Янукович грає з опозицією «у піддавки». Ну справді – нехай наші читачі переглянуть сторінки преси та блогосфери минулих років! Тоді у мізках населення та нашого політикуму, наших журналістів буяв хаос, хвилі масових настроїв перехлюпували через край здорового глузду. Важко було визначитися – хто є хто, і хто за кого і за що.

 

Тепер – зовсім інша справа: зі справами політв’язнів та взагалі політичними репресіями ми чітко бачимо хто є хто. Ситуація спростилася до біло-чорного спектру.

 

Результат цього одразу визначився: була створена не лише єдина команда узурпаторів Януковича – але і Об’єднана Опозиція також.

Отже – хто проти Об’єднаної Опозиції – той за Януковича – і навпаки.

 

З цієї точки зору, як на математичній сітці координат Декарта, чітко видно розклад сил та їх позиціонування.

З цієї точки зору ми можемо чітко визначити місце

а) Кличко

б) Королевської

в) «Нашої України» на чолі з Ющенком

г) промосковський рух Юрія Романенка, головним завданням якого є дискредитація Об’єднаної Опозиції усіма засобами. І приєднання хоча б одного уламка України до Російської Федерації.

Д) УНА-УНСО Юрія Шухевича.

 

Отже – Кличко НЕ Є членом Об’єднаної Опозиції, навіть її надійним союзником. Його кандидати будуть конкурувати з кандидатами Об’єднаної опозиції – тобто допомагати Януковичу;

Що цікаво – він вимагав складення повноважень народних депутатів від опозиціонерів – як це зробив і Віктор Ющенко;

 

Королевська – те ж саме. «Народний список» повинен працювати як резерв кандидатів існуючої влади, яка НЕ МОЖЕ у багатьох місцях виступати під власним прапором.

 Тому прапори та імена перелічених груп та рухів – в поміч Януковичу.

 

Щодо «Нашої України»: тут Віктор Матчук дуже голосно прокукурікав про складення мандата народного депутата та про вихід з партії «Наша Україна».

Але зауважимо декілька фактів:

-  «Наша Україна» втратила рештки авторитету, тому для Віктора Матчука стала безперспективною

- він засвідчив свою «глибоку повагу» до Віктора Ющенка. Тобто – він свідчить свою приналежність до прибічників Віктора Януковича, якому вірно служить саме Віктор Ющенко;

- Віктор Матчук збирається йти ПРОТИ кандидата від Об’єднаної Опозиції – про що він однозначно сказав у своїй статті в «Українській правді».

 

Тобто Віктор Матчук ходить «крапленими картами» в стані самої опозиції.

 

2. Щодо «мовного питання»: це питання регіоналами штучно розбурхане з метою створення хаосу в міжнаціональних відносинах на тлі мови – та консолідації електорату Віктора Януковича.

 

Партії регіонів, крім сили та грошей, потрібно мати ще розум ці гроші витрачати та застосовувати силу. Тому при невеликій силі уявлення вони б зрозуміли, що таке надщедре фінансування кампанії Наталії Королевської нічого не дасть партії регіонів – а саму Наталію Королевську знищить як політичного та громадського діяча.

 

Звісно – рух за спасіння мови дещо спотворив картину політичного протистояння: до чорно-білого спектру додалося багато сірих відтінків: деякі нинішні тушки отримали можливість бити себе в груди як «патріотам України» - і одночасно звинувачувати політично переслідуваних у «нездатності так званої Об’єднаної Опозиції».

На сьогодні висловилися Віктор Матчук та Юрій Романенко. Останнього добре підгодовують – тому ми ще почуємо про нього досить багато. Він навіть надрукував програму постдиктаторських реформ – не вказавши головного – як саме цієї диктатури позбутися та у спілці з ким це повалення проводити?

 

Є ще одна дезінформаційна «качка»: Начебто Юлія Тимошенко благословляє Віталія Кличка зайняти друге місце у списку замість Яценюка. «Обозреватель» Бродського активного поширює таку дезу.

Так що треба бути уважними тим, хто займається інформаційним забезпеченням роботи Об’єднаної Опозиції.

 

Наостанок нагадаємо: «мовна» провокація йде на користь саме опозиції – бо сприяє консолідації української нації у єдину державу незалежно від мови спілкування.

Так що «випробувальний стенд» влади Януковича працює добре.

Бажаємо і далі працювати так само продуктивно. Ніяка агітація «бандерівців» нам так не допоможе – як дурість якогось Чечетова чи Колісниченка.

 

Увага! Партія регіонів 28 жовтня буде не вибори проводити, а «розводити кошенят» - нас з вами.

Самі сказали.    

 

Слова Чечетова «ми їх розвели як кошенят» нагадують слова французької королеви Марії-Антуанетти про те, що «треба їсти тістечка, якщо не вистачає хліба».

Один з служителів Людовика ХУ1 глузливо порадив голодним французам «їсти траву,яка щойно виросла…».

 

Ніхто не пам’ятає – ЩО САМЕ з ними трапилося опісля?

 Відкривайте сторінки зі світової історії за середню школу…