Проти фальсифікацій боротися даремно, треба боротися з диктатурою

С. Овчаренко

ТВВЗ (теорія вирішення винахідницьких задач)  Генріха Альтшуллера доводить: «При вирішенні винахідницької проблеми необхідно не «замазувати» протиріччя – а доводити протиріччя до крайнощів і тоді вирішувати проблему». Тобто, якщо потрібно запхнути дірку, а це не вдається у принципі – її треба взагалі відкрити навстіж і у такому стані вирішувати задачу».

Ось так.

Це стосується УСІХ систем – як природничих, так і соціальних.

Тобто, будь-які системи будуються по східним принципам – отже, і відношення до них теж має багато спільного.

Ось ми розмірковуємо, дискутуємо, сперечаємося щодо можливих перешкод на шляху чесних та прозорих виборів.

І весь час розглядаємо та переглядаємо – що саме винайдуть та застосують регіонали задля спотворення ходу та результатів виборів?

Це все цілковита нісенітниця, сізіфів труд – відслідкувати усі засоби фальсифікацій.

 

НЕ ПОТРІБНО ЦЬОГО РОБИТИ!

Ми зарані себе прирікаємо на поразку – бо в історії військового мистецтва з обох сторін – «меча» та «щита» - завжди програє «щит», тобто оборона.

 

Багато століть від меча та лука вдягали все щільніші та міцніші панцирі – до моменту, коли винайшли вогнепальну зброю – і панцирі зняли як зайві у бойовій обстановці. Будували фортеці – все товщі, міцніші – до винаходу скорострільної артилерії. З цього моменту (Х1Х ст..)  фортеці будувати припинили – марно!

 

Тим часом припинили вдягатися у красиві багатокольорові мундири – щоб не бути мішенню для автоматичної зброї (з часів англо-бурської війни). З винаходом скорострільної автоматичної зброї припинили йти у атаку цілими колонами – вигадали цеп та окопи.

 

Так по всьому: перевага меча нівелює складність та винахідливість «щита», тобто оборони. Будь-яка досконала система – складна за змістом, але проста у функціонуванні. Тільки так!

Приклад - звичайнісінький зелений листочок на дереві…

 

Така невпинна турбота про «щит» виснажує опозицію та примушує весь час непродуктивно втрачати сили на мнимі цілі. В той час, як здатність до мобілізації та витримки – у держапарату завжди більше, ніж у мало організованих протестних мас населення. Тим більше українського суспільства. При будь-якому зволіканні та внутрішньому конфлікті час одразу буде працювати на владу та проти  протестного суспільства.

 

Друга помилка опозиційних кіл – це надія на допомогу Заходу, на санкції Заходу проти наших диктаторів. Треба на деякий час взагалі ЗАБУТИ про допомогу Заходу та обходитися власними силами.

Отже – треба з самого початку розуміти, що «меч» фальсифікацій сильніше за «щит» спротиву цим фальсифікаціям. Тобто – потрібно боротися не так з фальсифікаціями – як з урядом узурпатора, якого народ НЕ наділяв диктаторськими повноваженнями.

Тобто боротися не так з законами режиму, як з його служителями на найнижчих ланках у правління.

Запаряться усіх убезпечувати.  

 

Третя помилка: усі чомусь підсвідомо надіються на Майдан -2 – як у 2004 році.

Марно: такі події трапляються раз на століття (ми про це вже не раз писали).

НЕ буде Майдану. Ця тема закрита.

 

Отже – підсумуємо: не можна уникнути фальсифікацій, неможливо скликати Майдан у 1 мільйон чоловік. Ми не можемо розраховувати на допомогу Заходу. Скажемо більше: ми НЕ ПОВИННІ бажати надто щільної допомоги Заходу – через численні рокові втрати навіть після можливої перемоги над диктатурою.

 

Треба чітко розуміти, що виграти вибори неможливо у принципі. Навіть, якщо владі не вдасться «намалювати» потрібні результати – диктатура тупо скасує за вироком Проституційного суду, де головою донецький Головін.

 

Отже – після навіть (навіть!) перемоги на виборах – диктатура нікуди не щезне. Межигір’я ніхто не збирається міняти на будь-яку колонію. Це треба розуміти дуже чітко.

Не можна надіятися – бо «надія» - зброя слабких.

 

Так що – не брати взагалі участь у виборах з такою кримінальною передісторією нинішніх можновладців? Ні, звичайно, треба брати участь – найактивнішу. Але НЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИГРАТИ НА ВИБОАХ! Все одно не вдасться.(Діалектика «меча» та «щита»).

 

Участь у виборах потрібна – щоб усунути узурпатора Януковича від влади взагалі. Щоб піти на протест одними людьми – а повернутися вже іншими, без людей Януковича.

Незалежно від намальованих результатів виборів.

 

Все одно треба розуміти: ця диктатура страшна не сьогоденням, а НАСТУПНИМ днем. В цей наступний день українське суспільство позбудеться взагалі малого та середнього бізнесу, найактивніша частина суспільства мусить сидіти або втекти за кордон у найми на Захід чи в Росію (тобто – у сусідню камеру…).

Ресурсів для спротиву тоді не буде. Як було в СРСР.  

 

НЕ потрібно домагатися відставки будь-кого – вони усі там у владі регіоналів «одним миром мазані».

Але потрібно на чергового Мельника мати Анти-Мельника, на Саламатіна – Анти-Саламатіна – і так далі. Неможливо щось домагатися від влади, яка з легкістю скасовує виплати по суду простим рішенням виконавської влади «за браком коштів у бюджеті»). З цією владою не потрібно розмовляти взагалі – закони кримінального світу виключають урахування думки та інтересів тих, хто до кримінального світу не належить.

 

Дехто, хто належить до КОД’у – може не витримати жорстких репресій влади Януковича. Саме тому не повинно бути стресів від відходу деяких лідерів КОД’у.

Хто принципово не хоче належати до КОД – НЕ треба запрошувати. Це стосується Кличка та Королевської. Вони вже по факту співпрацюють з диктатурою – і хочуть її лише пом’якшення – до можливості не почувати себе покидьками в очах українського суспільства.

 

Кличко та Королевська захотіли пройти шлях Сергія Тигіпка. Але «двічі не можна увійти у одну й ту саму річку». Це вже політичний секонд-хенд. Вторинне завжди менш ефективне, ніж оригінальне.

 

Трак звані «корифеї нації» (Сверстюк, Брюховецький та інші) теж намагалися обілити образ Януковича. Це такий собі колективний Анатолій Луначарський чи Тімірязев…

Ми вже писали, що краще для «корифеїв» - щоб вони не плуталися під ногами та не сіяли ілюзій про «людяність» нинішнього режиму.

 

Цей режим щось хоче модернізувати?

Віримо.

Але світ знає лише ДВА шляхи модернізації:

-  Вільне підприємництво

- підневільна праця ГУЛАГ’у, вигадану Петром Першим – першим більшовиком.

Третього матінка природа нічого не вигадала.

Історія довела, що виробництвом можна керувати лише

 -  Підприємницьки

- кримінально-бюрократично.

Третього засобу немає.

Влада Януковича йде шляхом ЗНИЩЕННЯ взагалі приватної власності як інституту. Прагне не перемоги в конкуренції, а знищення самої конкуренції.

Але втриматися при владі режим Януковича може лише знищуючи саме українське громадянське суспільство. Власне – знищуючи саму незалежну Україну взагалі.

Після себе влада Януковича може залишити лише «спалену землю».

(Приклад: щойно в Києві на Андріївському узвозі ЗНИЩИЛИ три історичні будівлі для Ахметова...)