Главная опасность – внутри, а не вне Украины
Не выходит из памяти заседание парламентского комитета по обороне под председательством Анатолия Гриценко.
Бросилось в глаза следующее: не назван и не подразумевался потенциальный противник Украины и её вооружённых сил. А ведь виды и рода вооружённых сил, тип вооружения и способы подготовки личного состава зависят напрямую от того – откуда можно ждать опасности для украинского государства.
Теперь – ясно широким массам: основной противник – путинская Россия.
И это делает стратегическое противостояние совсем специфическим. Потенциальная война с Россией имеет все признаки не только межнациональной, но и ГРАЖДАНСКОЙ войны. А она в истории куда более жестокая, чем межнациональная. Она проходит не только по линии фронта, но и через души и судьбы отдельных людей.
Авторитарный или тоталитарный режим имеет гораздо лучшие мобилизационные возможности, чем демократический.
Всемирно-исторический парадокс в том, что в области экономики и технологии, даже военной, демократия имеет несомненные преимущества. Но чисто военные возможности организации страны как военного лагеря - возможности демократии ограниченны.
Неудивительно – тоталитарный режим и есть чисто милитарная организация общества. Военный коммунизм – идеальный военный лагерь в границах целой страны.
Получается – военно-техническую подготовку лучше вести в условиях демократии, а вести саму войну – в условиях тоталитарной мобилизации. Именно поэтому западные страны – США, Англия и Франция охотно пошли на союз с СССР – чтобы один бандитский режим сокрушал другой - согласны были не жалеть ни денег, ни оружия, ни продуктов питания для советской Армии. Запад тогда против одного бандита, воевавшего против свободы других народов противопоставили другого бандита, уничтожавшего свой собственный народ.
Сердцевиной Второй Мировой войны была схватка двух красных банд.
В настоящее время ожидаемая агрессия России против своих бывших колоний проявит настоящие настроения русской части населения Украины – особенно в Крыму.
Но даже не это важно: интересно – КТО из собеседников Анатолия Степановича готов работать в интересах путинской России, а кто – Украины?
Сейчас как раз важны не столько финансовые вливания (они очень нужны – кто спорит?) – сколько ВЫЯВЛЕНИЕ пророссийских сил в самой Украине. Не исключено, что часть потенциала страны может быть повёрнута против СВОЕЙ страны.
Но возможно и обратное: часть россиян (особенно «черножопые» «хачики», «азеры» и прочие «нацмены» с тёмными волосами и карими глазами) очень захотят напомнить московитам их обиды.
Россия в последние годы неосмотрительно защиту империи сочетала с этническим национализмом и делением своих граждан на сорта – на истинных русских и не очень истинных. Это обязательно должно иметь далеко идущие последствия.
Это значит, что Украина ТОЖЕ имеет своих потенциальных союзников внутри самой России.
Найдём друзей и среди пусть немногочисленной, но значительной части великороссов – противников путинского режима.
Наш главный союзник – силы дезинтеграции империи нашего основного потенциального противника. Если путинский режим будет заострять конфликт с Украиной – надо будет подумать о солидарности с народами «российского» Кавказа – или ещё кем…
История ничему путинцев не научила – из-за равнодушия к любым урокам, не только историческим. Великий 
Октябрьский переворот в 1917 году стал возможен ТОЖЕ из-за притеснения нерусских национальностей. Антисемитизм дал превосходный кадр для армии, партии и государственного управления. Угнетение прибалтов дали прекрасные кадры для ЧК и Красной Армии. Угнетение китайских кули дало прекрасный кадр рядовых солдат Красной Армии…
А ведь движение черносотенцев не было таким оголтелым, как русских скинхедов! Нет, ничему не научилась Российская империя – и вернулась к тоскливо старым лекалам чекистского и черносотенного прошлого.
Вот и получается, что владельцы стеклянного дома стали бросать камни в наш. (Это, кажется, по американской пословице).
Россия нарастила потребительский потенциал на нефти и газе – и решила, что страна уже стала могучей империей.
Надо прямо сказать: именно народные настроения в России подталкивают руководство России к агрессии против бывших советских республик.
Не наоборот.
Только примерно наказав грузин и украинцев – этот политический режим станет легитимным в глазах русского народа – как могучая сильная власть.
Как и у нас в Украине: НЕ политики раскалывают «запад» и «восток», а именно исторически сложившиеся части нашей страны породили разность в исторических традициях и психологических привычках востока и запада, севера и юга.
Но 17 лет независимости в границах Украины – приучили большую часть жителей русскоязычного населения именно к Украине, а не России. Теперь именно обострившиеся события и даже психоз выявят настоящие настроения в украинском обществе. Именно в ходе самих событий Украина будет выявлять и обезвреживать врагов нашего государства, привлекать колеблющихся, сплачивать в единую нацию украинский народ.
Наступает час истины.
Ясно, что, как я писал вначале – многие в России будут на нашей стороне, но в Украине – на стороне России. Но наша страна – не империя, поэтому она более интегрирована национально и сконцентрирована территориально.
Исток агрессии и движитель агрессии – не в Украине, а в России. Демократия – самодостаточна, ей не нужно территориальное расширение и поглощение чужих территорий и ресурсов. Поэтому среди участников Майдана НЕ БЫЛО взрывов ненависти к русским и России.
Можно сказать больше – очень трудно мобилизовать украинцев на защиту родины-Украины против родственного соседа. Только трезвое знание того факта, что успешность независимой Украины – это смерть империи – должно нас мобилизовать. У путинского режима нет выхода – слишком много людей убито – придётся отвечать перед собственным народом.
Исторически население в эйфории от могущества своей страны. Но история России показывает – ЧТО бывает из-за военного поражения на внешнем фронте. Поражение в Крымской войне 1855 – 1857 года привело к выстрелам народовольцев, Цусима и Порт-Артур – к революции 1905 года.
О 1917 годе я вообще молчу.
Перед несостоявшемся нападением на Европу 1941 года Сталин сделал тотальную зачистку в собственной стране. Сейчас в России зачистка врагов была не тотальная – плохо сочетать сталинские репрессии с отдыхом на Западе. Поэтому путинский режим плохо подготовился к реваншу практически и ничего не продумал теоретически – «а что же дальше?».
Действительно – как дела на китайской границе? А на юге?
Интересы России как страны и как политического режима – противоположны: страна нуждается в дружеских отношениях с Западом и Украиной – и максимальная осторожность к мусульманскому Югу и китайскому Востоку.
Политический же режим поступает прямо противоположно этому.
Демократический режим в Украине нуждается в своевременной нейтрализации пророссийских сил и консолидации политической национальной власти.
И не повторить гпупостей и преступной халатности, недомыслия Центральной Рады, Гетманата или петлюровцев в 1917 – 1920 годов.
Хотя Россия не ожидала такого морального отпора Украины и Запада – ей уже останавливаться нельзя – теперь как раненому зверю ей надо бросаться на амбразуру своих границ.
До самоуничтожения.
Август 28th, 2008 at 4:11 pm
У міжнародній практиці є принцип рівноваги.
Тому, якщо громадяни України забов’язані реєструватися у росії, чому російські громадяни не роблять теж саме у нас?
В першу чергу, командировані з Москви до Чорноморського флоту.
Це різного гатунку шпигуни та інформатори.
По-друге, це стосується громадян росії постійно проживаючих в Україні.
По-третє, необхідно прийняти доповнення до Кримінального кодексу у питанні подвійного громадянства.
Інакше відповідна стаття конституції стає пустопорожньою та декларативною.
Август 28th, 2008 at 4:22 pm
“По-третє, необхідно прийняти доповнення до Кримінального кодексу у питанні подвійного громадянства”. - особенно восхищает ситуация, когда госчиновники, офицеры-правоохранители, спецслужбисты внезапно оказываются гражданами соседнего государства с многолетним стажем. Во смеху-то!
Кстати, пробовал кто-нибудь устроиться на работу в госаппарат Великобритании или США, не будучи гражданами этих государств или имея двойное гражданство? Почему это возможно в Украине?
Август 28th, 2008 at 5:38 pm
“Чтобы истреблять целые страны, не нужно воевать, нужно лишь так бояться
соседей, так строить военную промышленность, так третировать
население, так работать на военные запасы, что население все погибнет от
экономически безрезультатного труда, а горы продуктов, одежды, машин и
снарядов останутся на месте человечества, вместо могильного холма и памятника.”
А.Платонов.
Против гения не попрешь…
Август 28th, 2008 at 8:29 pm
не нужно замыкаться на нато - двухсторонние договора с польшей, турцией, сша и англией сильно остудят пыл медведева-цхинвальского. и ещё нужно подумать о создании татарской национальной гвардии в крыму. это не мародёры казаки-снохачи…
Август 29th, 2008 at 1:58 pm
Потрібно роз”яснювати переваги українского життя перед російським: свобода, права людини, контрактна армія з 2010, соціальний захист, якість суспільства (або людини), европейська перспектива..
Московити, що мешкають в Україні повинні знати, що Росія - це небезпечна тюрма для їхніх дітей. Нехай цінють щастя жити в Україні замість Росії! Тоді вони будуть на боці України.
Август 29th, 2008 at 6:10 pm
петро, ничего ты им не разъяснишь. они не способны мыслить. те кто мыслить способны , сами всё понимают. времени для этого было достаточно. москва сейчас может покупать целые регионы в других странах- денег хватает. так они купили дебилов осетин, которые рвутся в московию, где их иначе как чурки не называют
Август 30th, 2008 at 2:35 pm
=== они не способны мыслить. ===
Ні, вони здатні мислити. Справа у іншому. У тоталітарній державі пересічній людині не треба турбуватися про свій життєвий шлях: все вирішує “барін”-держава. Вона регламентує все в житті людини до дрібниць. І якщо не мати свого власного погляду на життя - все нормально. Живи як усі, підкоряйся баріну та буде все ок.
В демократичному - за тебе ніхто не потурбується, повинен сам про себе дбати. Це дуже подобається багатьом людям із самостійним мисленням. Мені, наприклад, подобається, що я сама за себе відповідаю і все, що я маю - залежало завжди тільки від мене.
Люди, які погоджуються на те, щоб їхнім життям керували - вибирають російський (неорадянський) спосіб життя. Можна працювати, зарплатні на мінімум вистачає, про дітей подбає держава, все решта не має значення. Барін прийде, розкаже як треба жити і думати - будемо саме так жити і думати. А чого не знаю (чи посперечався із сусідом) - попитаюся у баріна, він розсудить, як він скаже, так і буде. З їхньої точки зору це краще: адже НЕ треба думати, НЕ треба виборювати нічого, НЕ треба десь бігти-все барін дасть.
А не дасть - ну потерпимо, на те ж він і барін.
Саме в цьому, на мій погляд, полягає різниця між тими, хто хоче демократії в Україні, та тими, хто хоче повернення до Росії - сучасного оплоту неорадянщини.
Хтось хоче полягатися тільки на себе і самому відповідати за своє життя, а комусь настільки не хочеться нічого робити, що він хоче баріна - Мєдвєдєва чи когось ще, щоб розпорядився його життям.
Август 30th, 2008 at 8:17 pm
э-э, дорогая олена (перепрошую шо не на мови, але пишу дуже погано).
вы остались в прошлом. в россии сейчас никакой барин о холопьх не заботится. дело в том что рабы не нужны. они обуза. бабло идёт не столько от грабежа населения - взять особо нечего (страна не производит ничего) сколько от струи углеводородов. дети совершенно никого (в т. ч. родителей) не интересуют. они не только в нищенских детдомах но и беспризорничают. работать русские не хотят абсолютно. при этом презирают и ненавидят тех кто приезжает работать к ним. самый страшный кошмар - процветающая украина. они пойдут на всё чтобы этого не допустить. ваша надежда - не столько прогнившая европа, сколько сша. двухсторонний договор с америкой стреножит бешенных собак
Сентябрь 1st, 2008 at 9:07 am
2 александр
Згоден з Вами, але є ж частина московитів, що мають якийсь здоровий глузд. Яка ця частина - важко сказати. Можливо, 1%, а можливо, що й десь 20..30%. Наша справа - дати їм додатковий шанс зрозуміти, що Україна, притому саме українська Україна, тобто, заснована на українському ментальному фундаменті - це їхнє щастя. А їхні діти, надіюсь, все більшою і більшою часткою будуть це розуміти.
2 Олена
Ви теж праві, але - принципово праві. А на конкретно-життєвому рівні справа повертається кількісними пропорціями. Адже, ми не проти тих розумних московитів, що розуміють життя здоровим глуздом! Більше того, ми, українці, не шовіністи, тому, не можемо відмовляти деякому етносу у повагі.
Сентябрь 1st, 2008 at 9:35 am
2 александр
Попередня моя відповідь була не точною, вибачте!
Не всі московити, що мають здоровий глузд, зрозуміли, що є для них Україна. Стереотипи бувають міцними.. Тому, ми повинні використовувати кожен новий політичний факт для роз”яснення їм. Треба боротися за кожну душу. Але, зрозуміло, сили треба витрачати у розумної пропорції і у розумної послідовності. Тих, хто не здатен зрозуміти, краще залишити тими, які вони є. Якщо 100 русіфікованим українцям щось простіше роз”яснити, щоб залучити їх до українського націоналістичного (патріотичного) руху, ніж 100 московитам, треба вести роботу саме з тими українцями. І навпаки.
Сентябрь 1st, 2008 at 12:40 pm
http://www.ogoniok.com/4937/17/
Сентябрь 1st, 2008 at 4:50 pm
Переконання не є результатом роздумів. Переконання “Хорошо в стране советской жить” не є результатом роздумів чи співставлення. Якби політичні переконання набувались в результаті наукового пошуку тоді б не було жодного сенсу проводити вибори, вірний варіант був би єдиним і очевидним. Люди обирають не розумом і навіть не серцем (емоціями), люди обирають виходячи із переконань, які здобули в дитинстві в родині та школі. Щоб людина зробила новий вибір необхідно позбавити її старих переконань, а це майже неможливо. Отже маючи справу з набором переконань, які утворюють ментальність… в чому хто кого збирається переконувати?
Людський досвід, логічні результати роздумів ніколи не переконають дикунів вести цивілізований спосіб життя. Цінності які отримані з молоком матері утворюють незворотній зв’язок з минулими поколіннями, цей зв’язок неможливо обірвати в зрілому віці.
Всі люди, а отже цілі народи живуть під владою переконань, керуються ними у своєму житті, роблять вибір між добром та злом, оголошують справедливі за переконанням війни. Держави утворюються саме за схожістю подібних переконань (наприклад переконання групи людей що вони французи), такі поняття, як культура і мова поглиблюють відчуття відокремленості однієї групи від іншої. Чи можна росіянина переконати бути українцем? Що як не переконання роблять росіянина росіянином, а українця українцем?
Росіяни у всі часи були схильні до патерналізму (чому немає значення, вдача в них така), тому і не приживаються на їх території демократичні цінності. Імперія дійсно ворог демократії, адже демократія її знищує, але чи можливе створення імперії без патерналізму. Що створює і підживлює імперію?
Я знаю досить освічених і на перший погляд самостійних людей, які є глибоко переконаними імперцями. Але жоден з них не займається підприємницькою діяльністю (розкрадання ресурсів не є підприємницькою діяльністю). Чому люди відстоюють різні цінності? Чому одні тяжіють до ліберальних цінностей, а решта з готовністю обмежує власні права і свободи заради вождя, керуючої ролі партії або що в той чи інший проміжок часу уособлює “патера - батька”.
Ліберальні цінності не передбачають обмеження як власних так і сторонніх прав і свобод. Імперські цінності навпаки передбачають повне обмеження прав і свобод. Заради чого люди добровільно обмежують себе в свободі вибору? Якщо права і свободи не створюють умов для відчуття власної гідності тоді навіщо потрібні ці самі права. Окремо на одинці з самим собою імперець не здатний щось створити аби відчути власну гідність, тому імперці збиваються до купи і утворюють щось одне велике але на всіх. Саме тому в західних країнах у всіх були праски і пральні машини, а у совєтів Бєломорканал, рєкі вспять і Юра Гагарін. Юра був один, а значущості вистачило на всіх.
Вільній людині достатньо особистих успіхів, імперцю необхідні звершення державного масштабу. Маленька переможна війна необхідна імперцю так само як і лібералу нова автівка, щоб не гірша за сусіда. Тому в західних країнах щосезону з’являються нові моделі автівки, а в імперіях нові приводи для війни. Коли закінчуються зовнішні вороги, відразу з’являються внутрішні, ще більш небезпечні за зовнішніх. Коли закінчується перемога над внутрішніми шкідниками, починається війна із зовнішнім ворогом знов. Безкінечна війна. Війна завжди виправдовує свої жертви, кожна жертва не є марною. Якщо на олтар імперії покладені права і свободи, рівень життя щось же має виправдати ці жертви, має бути щось Велике, Страшне і Невідворотнє, як сама смерть… Жертви заради перемоги у Війні.
Програвши у війні ліберальні держави стають більш міцними, імперії навпаки зникають. Безглуздість жертв викликає в суспільстві шок, який роздирає імперію на похідні різного кольору, на політичній мапі світу. До тих пір доки не з’явиться новий “патер-батько”. Порятунок можливий лише за умови програшу імперії у війні.
Якщо росіяни знайшли собі нового “патера” то час для України вичерпаний і вже немає значення де ворог зосереджений на кордоні чи по сусідству в кімнаті, відлік годинника історії не спинити…
Чому керівництво Росії намагається протистояти всьому західному світу водночас купуючи нерухомість і навчаючи дітей в таких ненависних західних демократіях? Відповідь лише одна, патери штучно створюють образ ворога аби виправдати обмеження свобод перед населенням. Російський президент говорить про багатополярний світ чомусь залишаючи однополярний політичний устрій у себе в країні. І його щиро підтримують. Але чому росіяни так ненавидять далеких американців і так люблять власних тиранів? І чому російським урядам і росіянам в більшості українська державність, як кістка в горлі? Якщо все звести до купи то причиною всьому є шовіністичні переконання на ґрунті всеохоплюючого ледарства. От і ненавидять усім серцем західні держави і обожнюють власних дітовбивць аби ті їм щодня казали про загниваючий капіталізм та особливий російський путь…
Сентябрь 2nd, 2008 at 12:53 pm
А я з вами незгодний. Це ми, ті самі українці, такі “ліюеральні”, самостійні, трудолюбиві - за фактом всі укупі (окремі Олени чи Миколи погод не роблять) - є ледащо та нікчеми. Як не кажіть, нафта там чи газ у росіян, але українській рівень життя - нижчий, ніж російський. Подивиться відкрито - в малих містах України ВСІ роки незалежності не бачили гарячої води. В деяких - і холодної. У чому проблема? Хто заважає? Перепрошую, але саме ми у власному домі ні нащо і не здатні. І не треба кивати на “обранців”, чи там кволих Президентів - їх також обирали ми. То давайте так - “Чем кумушек считать-трудиться, не лучше ли к себе, кума, оборотиться?!” Чому живемо у другий сотні країн за рівнем? Чому податковий кодекс, анприклад, найгірший у Світі?
Сентябрь 2nd, 2008 at 1:00 pm
для Says
А Ви порівнювали рівень життя в малих містах в Україні і Росії? А також в селах?. Ну то де тоді вищий рівень життя? ( якщо порівнювати з Москвою тоді “канеєшно” )
Сентябрь 2nd, 2008 at 1:51 pm
Браво, faber!
А якщо українці і ледачі та нікчеми, то це не перекреслює того про що пише faber.
А головне це те, що росія перетворюється на державу - терориста.
Про це слід подумати еліті в Німетчині та Франції.
Боротьба з державним тероризмом - ось що повинно стати питанням для цивілізованих держав.
А також ефективність ради безпеки ООН, де росія постійний член (у всіх значеннях цього слова).
А яка мотивація дій у міфічного міжнародного тероризму?
Які можливості у нього по зрівнянню з будь-якою малою державою, яка має дипломатичну
недоторканість амбасад?
Будь-яка мала держава має можливість надати свою теріторію, бази для підготовки диверсантів. Завести у будь-яку іншу державу хімічну та бактерілогічну зброю.
Стара ліберальная концепція: вигодніше торгувати ніж воювати - не стосується росії.
Мир - смерть для імперій. Війна - ковток повітря.
Сентябрь 2nd, 2008 at 4:27 pm
Для Євген. У свій час я дуже добре помандрував малими містами на селами РОсії - Вологодська, Іванівська, Володимирьска, Ярославська, Московська області. Авто та майже пішки. Десь тисячі із дві км набереться. Тому Ваше зауваження порівняти не з Москвою - типова позиція: “А у сусіда ще гірше! Тому ми ще Ого-го!”
Я до чого - ліберальна ідея - дурниця. Ніхто, ні Франція, ні Велика Британія, ні Європа у цілому - ні, навіть, США НІЧОГО суттєвого Росії не зроблять (за Грузинські події). Як кажуть сусіди: “СХАВАЮТЬ і заткнуться!” Повірьте - будут сидіти тихесенько, як у випадку із “наведенням конституційного ладу у Чечні”. Ви здатні повірити, що сита Європа раптом закличе ВСІ СВОЇ країни відмовитись, наприклад, від поставок того ж газу, доти, доки Кремль не виведе всіх до останього солдата із Грузії та відмовиться від визнання ЮО та Абхазії? Що ще вони реального можуть зробити? А? Крім фантазій щодо не давати віз Путінським чинушам?
Я згодний - “Мир - смерть для імперій…” Це дуже добре сформулював ще Орвел: “Війна - це мир!” - грабувати власних “пролів”. Я просто за те, що треба сподіватися ТІЛЬКИ і Тільки на власні українські сили. А для того - перше - наведіть лад вдома. ТОді і справжні союзники з”являться. Це ж легко, якщо працьовиті та розум є. Давайте відверто - НІКОЛИ не вийде хоч 500 000 українців знову, щоб сказати тому ж Президенту чи Парламенту з Прем”єром: “А, ну схамениться та робіть свої справи як слід!” Ось піднімуть знову ціни в Києві і що? Нічого. Космос і далі буде “деребанити”. Гепа з Допою так і будуть керувати славним Харковом далі. Так і в Росії, навряд чи аж так їм всім до вподоби, що їх сини та родичі знову ризикують бути вбитими. Але ж змірилися. Як і ми - із “бандітським беспрєдєлом”, “продажним судами та прокуратурами”, Космосами, Допами та Гепами, таким “лідерами” Як Януковичи чи Балоги із лібералом-Президентом. Не бачу великої різниці між нами та пересічним росіянами. Тому - до кумушек знову, шановні. Вони ж мають хоч таку перевагу - а не бояться бути проти всіх, бути за власні інтереси. Це ж так. А що ми? “Прийміть нас у НАТО!” Хто заважає зробити професійну боєздатну армію? НАТО для цього потрібно? НІ, навпаки - як зробимо - нас будуть туди тягнути.
Невже - маємо силу волі дати миттєву асиметричну відповідь більш сильному фізично агресору. Що то є тероризм? Скидати бомби на грузинські міста можна? Можна - за це кажуть факти. А висадити у повітря Пів Кремля чи Лубянку, чи резиденцію Медведева-Путіна у Сочі, наприклад, у відповідь? Як - тероризм? На мій погляд - це однаково. Тільки треба мати силу волі та вміння таке зробити.
Сентябрь 2nd, 2008 at 6:56 pm
2 dfn
К своему прискорбию, вынужден с вами согласиться. Гражданского общества в Украине пока нет (не киваем на соседей, незачем) и в ближайшее время не предвидится. Более того, само общество на мой взгляд, стремительно деградирует.
Примеры — валом: 20 лет назад за мат в публичном месте почти гарантировано можно было попасть на 15 суток админареста. Сейчас? 15 лет назад в селах, расположенных в НЫНЕШНЕЙ черте города Киева (я уж не говорю о более удаленных) люди разговаривали на практически чистом украинском языке. В этих селах люди здоровались со встречными, даже незнакомыми (это, кстати, одна из глубоких традиций в Украине, и признак элементарной вежливости). Сейчас?
Я уже не говорю о “профессионализме” работающих людей и качестве нынешнего образования и медицины. С состоянием 30-20летней давности просто нельзя сравнивать — поскольку до той точки отсюда как до звезд.
И обиднее всего сознавать, что ВСЕ ЭТО было достигнуто своими руками, без помощи внешних врагов… Так что дракон никуда не делся, он внутри нас, господа.
Сентябрь 3rd, 2008 at 11:19 am
dfn, тероризм - це не війна.
Державний тероризм - це насамперед порушення власних законів.
Хіба закони росії дозволяють вбивати політичних опонентів?
Тим більш громадян інших держав?
Агресія, війна це не тероризм.
Принаймі, не слід тотожнювати ці поняття.
Тероризм це зброя “мирного” часу. Це постріли у спину.
Хто заважає зробити професійну боєздатну армію? НАТО для цього потрібно? НІ, навпаки - як зробимо - нас будуть туди тягнути. dfn
—-
Тоді і НАТО нам не потрібно.
Але потрібно було, віддавши ядерну зброю, створювати власне ПРО.
І ви праві, тепер потрібно мати і можливість атаки “Кремля чи Лубянки”.
Тому ПРО повинно бути багатофункціональним та включати до себе і крилаті ракети.
Але, вибачте, хіба Кучма був здатен на це?
А здатна на це Тимошенко?
Сентябрь 3rd, 2008 at 1:28 pm
“У меня есть такая версия: в настоящее время Грузия выбрана как объект силового воздействия российской империи.
Проще говоря – не исключена война с Грузией.
А если сейчас разозлить Украину – особенно Юлию Владимировну – КАК Украина будет помогать Грузии? Мы ведь помним, что ЮВТ обладает незаурядным мужеством – достаточно вспомнить её участие в акции «Повстань, Украина!», её поведение в СИЗО, в Оранжевой революции 2004 года…”
С.Овчаренко, недавняя статья.
На фоне недавних заявлений и событий - как вы оцените прогноз автора и его способности аналитика?
Сентябрь 3rd, 2008 at 6:50 pm
украина меня пугает. воны шо , зовсим с глузду зъихалы?
неужели этим двум идиотам (идиоту и идиотке) не понятно, что они сдают украину путингу. раскол демократической украины и консолидация нелюдей и путинг просто проводит в раде закон о присоединении крыма. мир отброшен на столетие назад. и никакой маккейн ничего поделать не сможет. приднестровье превращается в северную корею уже де юре…а дальше украинская правящая сволочь будет покупаться лубянкой в открытую (те кто ещё не куплен).
Сентябрь 3rd, 2008 at 7:20 pm
Предлогаю открыть клуб по теме! Я могу сделать сайтик с форумом, галлерей и т.п. нужно будет только скинуться на хостинг, ну что думаете?
Сентябрь 4th, 2008 at 7:34 am
лучше скиньтесь и тимошенко у путинга перекупите
Сентябрь 4th, 2008 at 10:12 am
Гриценко проявився не як державник, а як звичайнісінький заздрісник і сподіваюсь, що багато людей це зрозуміли і списали йго з кандидатів на посаду, на яку буде претендувати. Не дотягує він навіть до нащадка Скоропадського….
Сентябрь 6th, 2008 at 2:11 am
Фигня все это, если концептуально посмотреть и рассудить.
Сентябрь 9th, 2008 at 2:25 pm
Читаю вас и вижу тех же самых яценюков, гриценков, жваний, кириленков, тимошенков и прочих. Абы языком по-научному трепать. ТОШНИТ ОТ ВАС УЖЕ!
Сентябрь 24th, 2008 at 11:09 am
Давно хотел спросить, автор, вы где живёте? (В каком городе)
Сентябрь 28th, 2008 at 11:05 pm
Не подскажите какой-нить ридер rss лент получше? Чтобы можно было удобно посты читать. Для винды их немало, но я на Мак ОС :)
Октябрь 2nd, 2008 at 12:34 pm
Привет! я щас нахожусь в твоем городе, может встретимся? пообщаемся..;)
Октябрь 3rd, 2008 at 1:54 am
А представьте, если бы Ваш блог был бы повыше в рейтинге Яндекса, очень много бы людей прочли этот пост.
Октябрь 3rd, 2008 at 11:57 am
в след раз очень прошу обратить внимание на тематику блога и не распыляться по пустякам таким постом. а то Вас читать не буду.
Октябрь 3rd, 2008 at 5:05 pm
Актуальный блог, свежая инфа, почитываю :)
Октябрь 3rd, 2008 at 5:34 pm
Теперь буду почеще читать…клёвенька =))))))
Октябрь 4th, 2008 at 2:27 am
А представьте, если бы Ваш блог был бы повыше в рейтинге Яндекса, очень много бы людей прочли этот пост.
Октябрь 4th, 2008 at 11:23 am
Обилие материала на Вашем блоге поражает. Спасибо за пост ;)
Октябрь 5th, 2008 at 2:38 am
хороший рассказ, все разложено по полкам
Октябрь 5th, 2008 at 2:56 am
Привет всем. Я новичок, не подскажете, как убить себя об стену?
Октябрь 5th, 2008 at 6:23 am
Приятно понимать, что остались действительно стоящие блоги в этой мусорке рейтинга Яши. Ваш - один из таких. Спасибо!
Октябрь 8th, 2008 at 2:17 pm
Хороший обзор
Октябрь 8th, 2008 at 10:35 pm
По моему, не стоит оно того
Октябрь 9th, 2008 at 12:47 pm
Почитать коменты - кажется, что читатели этого блога полные придурки
Октябрь 26th, 2008 at 4:53 am
Хочется сказать много хороших слов… Очень понравились и стиль, и содержание. Спасибо!
Октябрь 26th, 2008 at 6:25 am
Во всем виноват мировой финансовый кризис :)
Октябрь 29th, 2008 at 6:58 pm
отлично! Будем знать
Октябрь 29th, 2008 at 7:02 pm
Прикольно
Октябрь 30th, 2008 at 12:17 pm
Теперь будем иметь ввиду
Ноябрь 4th, 2008 at 4:59 pm
Вы лучший, однозначно!
Ноябрь 4th, 2008 at 5:27 pm
И это.. ого! Во как.
Ноябрь 5th, 2008 at 9:53 am
Админ! Хочешь дешевый домен .RU всего за 99 рублей? Зайди сюда!
Ноябрь 5th, 2008 at 2:24 pm
А лучше и не скажешь.