Лідерство Королевської в УСДП посилює БЮТ. Бульдозер Януковича на межі можливостей

Станіслав Овчаренко
Апеляційний суд залишив вирок Адміністрації Януковича без змін.
Іншого і не чекали.
Тимошенко та Луценка влада Януковича НІКОЛИ не звільнить.
МИ повинні їх звільнити.
Парламентські вибори нам не виграти через владні фальсифікації. Якщо навіть виграємо – результати виборів будуть скасовані і влада Януковича відмовиться піти геть.
Як і кожна диктатура.
Ще раз повторюємо:
1. Вибори виграти неможливо через фальсифікації
2. Якщо навіть виграємо – влада Януковича не піде, тому що це тоталітарна диктатура.
Все.
У цих умовах потрібна не так якнайширша коаліція з національною традицією усіх і завжди зраджувати і «тушкуватися» - а міцна перевірена революційна меншість, випробувана часом.

Стосовно Юлії Тимошенко та Олександра Турчинова – не так об’єднуватися з іншими політичними партіями – як зміцнювати та нарощувати власну партію «Батьківщина». Внутрішньопартійні проблеми стали проблемами національними.
Саме зрада колишніх соратників прирекла Юлію Тимошенко на тюремне ув’язнення.

1. Саме тому укріплення партії треба розпочати з вичищення від тушок на усіх рівнях.
Зараз усі тушки будуть презентувати себе як «незалежні» кандидати.
Саме тому потрібні по усій країні «Дошки ганьби» - тобто списки тушок як парламентських та позапарламентських.
Вже відкрита підтримка Януковича стала непристойною.
Навіть ті, хто скоро побіжить зі правлячої коаліції (а це скоро станеться) – не приймати до своїх лав.

2. Потрібно чітко розуміти: зараз в Росії диктаторським режим валиться – тому диктатура Януковича відчуває себе дуже незатишно.
Диктатура Януковича, залишивши вирок Тимошенко – загнала себе у глухий кут: засудити Тимошенко влада не може – але і звільнити – теж.
При цьому диктатура Януковича стрімко втрачає підтримку всередині країни, цілком програла по обох геополітичних напрямках.
Вирок Юлії Тимошенко та прийняття Бюджету Верховної Ради на 2012рік – останні «досягнення» диктатури.

3. Але «у повітрі» українського суспільства відчувається вітер змін та ентропії, саморозпаду диктатури Януковича. До речі – як і диктатури Путіна в Росії. Протестні акції стають все більш наступальними. У режиму НЕМАЄ зайвих ресурсів для підкупу натовпу – і Росія теж не виявляє диктаторську солідарність з Януковичем – бо, як ми і писали, Путіну не до нас – вціліти б самому!
Олігархи потроху поглядають у бік опозиції - задля майбутнього...

4. Щодо випадку з Наталією Королевською: час покаже – чи правильно вчинила Наталія Юріївна, що очолила соціал-демократичну партію (що входить до складу БЮТ). Адже місцеві організації соціал-демократичної партії влада намагалася підпорядкувати собі – щоб відірвати шматок БЮТ до правлячої коаліції та взагалі диктатури Януковича.
Під керівництвом Наталії Королевської УСДП буде працювати так само, як і ПРП Сергія Соболєва в межах єдиного антидиктаторського союзу.
Вочевидь, Наталія Королевська тепер вже точно буде йти по мажоритарці – в межах єдиного антидиктаторського фронту. Свого часу Борис Тарасюк перейшов з ПРП – щоб очолити Рух, який свого часу розпадався – і налагодив у ньому роботу парторганізацій. Рух до цього часу, які ПРП – частини БЮТ. З УСДП – та сама справа.
Королевська на чолі УСДП – запорука тому, що від БЮТ не відколеться союзна партія.

5. Роман Забзалюк, навпаки, вийшов з фракції БЮТ саме у саму тяжку мить – коли Юлії Тимошенко апеляційний суд залишив вирок Печерського суду.
Те, що така військово тренована людина виявила легкодухість та розгубленість – не дивина.
Військові взагалі навчаються не як творці самостійної політики, а як виконавці політичної волі з боку політичного керівництва. Анатолій Гриценко, наприклад, непоганий виконавець – але не творець нового політичного проекту. В історії людства багато прикладів того, що військові могли виконувати бойові завдання – але керувати державою, вести політичні переговори – далеко не завжди.
Можна бути мужнім та рішучим у суто військовій справі – але в політичній площині виявити цілковиту слабкість.

6. Щодо кримінальних злочинців при владі: що їх зносить на вершини влади – те саме їх і губить. Адже, згідно власній природі – нахабство як друге щастя спочатку допомагає, але потім заганяє такого зарозумілого диктатора у глухий кут, з якого немає виходу. Янукович, як і колись Гітлер – нахабством отримав владу – але призвів Німеччину до поразки а себе – до самогубства.
Янукович – не з тих, хто кінчає самогубством. Але йому у цьому допоможуть.

Межа його нахабства вже позначилася: це міжнародна та внутрішня ізоляція, фінансова неспроможність утримувати диктаторський режим.
Погано закінчить не тільки він – але й його близьке оточення.
Зашморг загальної ізоляції режиму поступово затягується…
Кінець наступить несподівано і непередбачувано.
Ентропія системи тому запорукою.