10-го січня відбулося засідання Центрального штабу спасіння підприємництва.
1. Це не є строго структурована організація на кшталт секти чи партії. Її організатори – активні члени та керівники Майдану-2, якийпройшов досить організовано, незважаючи на численні недоліки.
І є самі представниками та керівниками підприємницьких організацій.
Головним питанням фактично було – що насправді робити в умовах наступу влади регіоналів проти самої ідеї вільного підприємництва в Україні. Ну, дуже вже хочеться Владі за російським чи білоруським зразками взяти під абсолютний контроль усе українське суспільство!
Проте, яка б не була політична погода за вікном, необхідна повсякденна робота по захисту самих умов для підприємництва в Україні. Ясно також і те, що влада ЗОВСІМ не налаштована на співпрацю з підприємцями.
Скоріше – навпаки: чим скоріше припинить своє існування середній клас в Україні – тим міцніше буде тоталітарна влада Януковича над усіма сторонами українського життя.
2. Але підприємці виявилися найбільш організованою верствою населення – чого від них ніхто не чекав до 16 та 22 листопада 2010 року. Люди, які змогли організувати власні підприємства, великі чи дрібні – зуміли і об’єднатися один з одним, бо робити угоди та знаходити спільний підхід до проблем – їх повсякдення.
3. У Януковича та його оточення болить голова: „Адже таких об’єднань у Росії та Білорусії нема – з якого дива вони виникли та виникають в Україні?”.
Що робити – довго думати не доводиться – влада підкидає проблеми підприємцям одні за другими – так що предмет діяльності підприємницьких організацій виявляється невичерпним – встигай реагувати!
Отже – зустріч 10-го в Центральному Штабі аж ніяк не була пошуком предмета діяльності – скоріше дискусією – що робити у першу чергу, що у наступну – бо усе охопити заразом неможливо.
Тому Святослав Шведов, Віталій Приходьмо та Юрій Єрьоменко говорили досить швидко – щоб встигнути охопити усі ланки діяльності підприємницьких організацій перед
а) пленарним періодом у Верховній Раді, та
б) до 1 квітня 2011 року.
4. Святослав Швєцов зауважив, що на сьогодні партія регіонів та їх фракція у парламенті практично не змінили Податковий Кодекс – а лише відтер мінували його введення – отже небезпека для підприємців нікуди не ділася. Тому усю увагу приділили тим ланкам загальної роботи – де ще можна хоч якось впливати.
Наприклад – потрібна оптимізація зак4онодавства щодо оренди та суборенди торговельних площ та об’єктів на ринку. Щоб уникнути чи зменшити корупційну складову у справі оренди приміщень.
Другою важливою проблемою є чисельність перевірок підприємств та сваволя при припиненні діяльності підприємства чи точки під час перевірки.
У цій справі, зрозуміло, ніяк не можна залишати підприємців сам на сам з органами влади – будь то міліція чи податківці. Потрібні мобільні групи допомоги, в якій повинен бути
а) юрист
б) бухгалтер
в) досвідчений правоохоронець
г) (бажано) журналіст
д) (дуже бажано) депутат, краще – народний.
г) добровільні помічники підприємницької організації, які згодні та можуть „відбити” напад корупціонерів від влади.
На цій нараді наголошувалося, що навіть декілька представників від органу влади мають під час судового огляду лише ОДИН голос, бо представляють саме цей один орган влади.
Іншою проблемою є гласність, яка може забезпечуватися аудіо- та відеозйомкою самої події перевірки. Адже одна справа – Фак4т перевірки, і зовсім інше – виявлене правопорушення, за яким і був спричинений візит правоохоронців.
Ці події мають зовсім різну кваліфікацію – і у цьому разі рядові правоохоронці відчувають, що їх начальство їх „підставляє”.
І наступного разу намагатимуться уникати візиту до підприємця – від якого так багато клопоту та ніякого зиску…
Є ще одна важлива обставина: не може по закону бути огульна перевірка усіх точок, усього ринку. Акція перевірки завжди має адресу, ім’я та по батькові.
5. Дуже важливим визнали саме наявність гласності – саме тому бажана присутність журналіста який має додаткові можливості до місця події. (До речі – журналісти „СиТ” з розумінням ставляться до потреб підприємців у гласності…
Отже – на цій нараді розглядалися можливі зв’язки як з представниками влади, так і з самою масою підприємців, які потребують захисту, але не завжди наважуються брати участь у діяльності самодіяльних підприємницьких організацій.
До речі – вказувалося про необхідний зв’язок з парламентським Комітетом регуляторної політики, керований Наталією Королевською та робочою групою підприємців, які працюють при цьому Комітетові для напрацювання над альтернативними законопроектами щодо діяльності підприємців.
6. Як ми бачимо – об’єм роботи підприємницьких організацій досить великий, тому ми витратили на їх обговорення майже увесь світовий день.
Така діяльність підприємницької організації схожа на профспілкову роботу у робітничому русі. Проте специфіка України як пострадянської країни у тому, що справжній робітничий рух ЗНИЩЕНИЙ ще в 1917 – 1920р.р. більшовиками. З того часу Україна не знає незалежного профспілкового руху – і підприємці не можуть на нього опертися у боротьбі проти диктатури Януковича, який пресує як робітників, так і роботодавців.
Проте українське законодавство не знає різниці між профспілками роботодавців та найманих працівників. Саме тому асоціації роботодавців можуть приєднатися до незалежних але зареєстрованих профспілок – щоб не витрачати час на довгий процес узаконювання організації. Та й часу нема…
7. На підході нищівні Житловий та Трудовий Кодекси – тому підприємницькі організації охоче приєднуються до робітничих профспілок з їх соціальними вимогами до деспотичної держави.
8. Останнє але найважливіше на думку редакції „Свет и Тени”: як бути з політичною складовою діяльності підприємницьких організацій?
З одного боку – дійсно, підприємницькі організації мають власних чисто професійних проблем, навіть профспілкових – і повинні діяти аполітично. Підприємцям треба заробляти на хліб для себе та своїх працівників – і це правильно.
Але не менш вірно і те, що при деспотичній владі, навіть тоталітарній владі усі профспілкові угоди дуже нетривкі та навіть оманливі – влада чатує на нашу слабкість, щоб зламати.
Що робити?
9. Історія того самого світового робітничого руху дає на це відповідь. Підприємці, як і робітники, повинні мати не лише економічні, але й політичні організації – власні партії. Які повинні підтримувати, у тому числі матеріально – не грабувати ж банки, як це робив товариш Сталін!
У цьому світлі учасники зустрічі, мабуть, були праві, коли обмежилися лише суто „економічними” проблемами та уникали політичних гасел та заходів.
Цим мусить займатися саме політична організація підприємців – та, що на політичній арені відстоює інтереси підприємців. І звертає увагу не лише на суто підприємницькі турботи – але й загальнонаціональні.
10 Саме тому у суперечці – хто правий – керівники Штабу чи люди Олександра Данилюка чи Юлі – відповімо: обидві сторони праві – але у кожного потоку, кожній організації свої специфічні завдання.
Їх діяльність мусить йти паралельно – і лише у вирішальну мить зливатися в один потік.
Отже – усі праві, усі мусять пройти свій шлях до кращого майбутнього України всупереч її зрадникам.